Рівно 27 годин залишилось до завершення 2010 року. Яким він був для мене - час підвести підсумки. Однозначно: рік був насичений всілякими подіями, як приємними, так і не зовсім, а деяких подій краще б не було взагалі. Але це - життя, і його треба сприймати таким, яким воно. Були прємні події, пов'язані з успіхами у професійній діяльності(як і розчарування та нервозність); був ювілей чоловіка та перший ювілейчик онука, його перші крочки та перші слова... Ремонт оселі, який триває вже 8-й місяць(проте - яка краса!:)); короткочасні поїздки до коханої доньки; маленькі сімейні свята та тихі вечори. Було і непорозуміння, не дивлячись на солідний "сімейний стаж"... Було спекотне літо і тепла осінь, інколи здавалось, що зима не наступить взагалі, а іноді було відчуття, що мряка і дощ не припиняться ніколи і намагаються не тільки "захопити в полон" місто, а й проникнути у саму душу... Була (і залишається) тривога за подругу - колегу, яка тяжко занедужала(я щиро бажаю їй одужати!). І, завдяки доні, я вже більше року у "всесвітній павутині", що мене дуже тішить! А ще - всі ми на один рік стали мудрішими, досвідченішими. І говорячи словами Ніцше - "все, что нас не убивает, делает нас сильнее"... Тож, прощавай, рік 2010! З Новим 2011 Роком!!!
12.30.2010
Підсумки
Рівно 27 годин залишилось до завершення 2010 року. Яким він був для мене - час підвести підсумки. Однозначно: рік був насичений всілякими подіями, як приємними, так і не зовсім, а деяких подій краще б не було взагалі. Але це - життя, і його треба сприймати таким, яким воно. Були прємні події, пов'язані з успіхами у професійній діяльності(як і розчарування та нервозність); був ювілей чоловіка та перший ювілейчик онука, його перші крочки та перші слова... Ремонт оселі, який триває вже 8-й місяць(проте - яка краса!:)); короткочасні поїздки до коханої доньки; маленькі сімейні свята та тихі вечори. Було і непорозуміння, не дивлячись на солідний "сімейний стаж"... Було спекотне літо і тепла осінь, інколи здавалось, що зима не наступить взагалі, а іноді було відчуття, що мряка і дощ не припиняться ніколи і намагаються не тільки "захопити в полон" місто, а й проникнути у саму душу... Була (і залишається) тривога за подругу - колегу, яка тяжко занедужала(я щиро бажаю їй одужати!). І, завдяки доні, я вже більше року у "всесвітній павутині", що мене дуже тішить! А ще - всі ми на один рік стали мудрішими, досвідченішими. І говорячи словами Ніцше - "все, что нас не убивает, делает нас сильнее"... Тож, прощавай, рік 2010! З Новим 2011 Роком!!!
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий