Я буду бабусею!

В літературі, що мені попадалась, я читала про переживання та правильну поведінку майбутніх молодих батьків, а от про почуття майбутніх молодих бабусь та дідусів якось написано дуже мало. Не пам”ятаю, що відчувала моя мама, коли 22 роки тому я повідомила радісну звістку про поповнення в нашій родині. Мені здавалось, що всі тільки і чекали цієї миті, тому всі були безмежно щасливі! Принаймні я так відчувала. І от прийшов час, коли наша маленька донечка (всього 22 рочки!) повідомила нас з татусем, що ми будемо бабусею та дідусем… Цілий вир почуттів, думок і ще бог – зна чого промайнуло в моїй голові (щось подібне було, коли наші діти заявили, що реєстрація шлюбу призначена на 13 – те, п’ятницю!) Я так розгубилась та збентежилась, що донька спантеличено запитала: "Як ви там?" (цю новину нам сповістили телефоном - живемо в різних містах). То ж перший урок для майбутніх бабусь:"Спокійно! Тільки спокійно!"
Дуже важливо познайомитись з новітніми досягненнями у гінекології, зокрема про обстеження вагітних. Для чого, запитаєте ви - корисно знати і для вашої доньки (невістки), і для власної впевненості. Так, "новою" програмою в нашій "теленеділі" стала програма "Здоровое ТВ". Особливо корисною була передача про обстеження УЗО. То ж, бабусі - дідусі, підвищуйте освітній рівень!Це другий урок.
Мої приятельки, бабусі зі стажем, запевняють мене, що люблять своїх онучат більше, чим власних дітей. Поки що не можу ні підтримати, ні спростувати цю тезу, бо бабуся я тільки 37-й тижтень, "побачення" з онуком десь неділі через дві...Але мені боляче, коли доня говорить, що її нудить, або болить живіт, тягне в попереку. А "винен" у цьому - онучок!
Що би "заприятелювати" з малим -я прикладую долоню до дончиного животика та розмовляю. А він або починає "штурхлятися". або затихає, ніби прислухається до слів. То ж "спілкуватися" необхідно не тільки майбутнім батькам, а й бабусям з дідусями!
Про дідусів окрема розмова. Не знаю як інші, а мій чоловік ще не усвідомлює себе дідусем: поки не побачу - ще не дід! За цією заявою приховується і переживання за доньку, і за малюка, і за майбутнє - чоловіча психіка слабша за жіночу, хоч чоловіки і вважають себе сильними. Дідусі, зміцнюте свою нервову систему!
Як і майбутнім батькам, так і старшому поколінню, треба ще до появи малюка попрощатися із шкідливими звичками ( у літературі цю думку я зустрічала тільки принаймі для батьків). Адже малеча не повинна вдихати ні тютюновий дим, ні алкогольні випари. І для вашого здоров'я краще, і мотивація сильна - здоровий наслідник.

Особлива тема в період очікування немовлятка, це пакети у пологове відділення (нам видали список з 39 найменувань, від одноразового халата для акушерки і до електричної лампочки...) У мій час такий здоровенний такого не було...
Мабуть, найприємніша із турбот у період очікування - придбання вбрання для майбутнього онука! Я навіть і не підозрювала, що в нашому місті так багато крамниць і відділів, де продають дитячі речі! І як не купиш що -небуть, коли проходиш повз таку крамницю. Донька сміється, що "придане" у нашого хлопчика вже більше,чим у неї!
Начебто все приготували для нашого онучка, а якийсь неспокій все -одно є, чогось вночі не спиться, все думки бентежать, як воно там буде... Залилилось до цього всього днів десять. ДО ЗУСТРІЧІ!!!